Con Amor / персональная выставка Натальи Рябовой

17 сентября в 16:00 в галерее Одесского литературного музея состоится открытие персональной выставки Натальи Рябовой Con Amor (C любовью). Прежде всего, хочется сказать, что Наталья Рябова – очень многогранная творческая личность. Она и тонкий, лиричный мастер акварели – натюрмортов и пейзажей, и широко известный театральный художник, оформивший десятки спектаклей Театра поэзии и драмы А. Словесника, Еврейского театра В. Бассэля и многих других. Помимо этого, она успешно занималась керамикой, и на ней иногда можно увидеть изысканные украшения, выполненные ее собственными руками. Она пробовала себя и на актерском поприще: снялась в телесериале «Пляж», где благодаря своим греческим и турецким корням сыграла роль восточной женщины со сложной судьбой. Театральный художник Наталья Рябова говорит о роли человека искусства в современном мире так: «Художник – это маргинал, который призван одухотворять и гармонизировать этот материальный мир». Как человек верующий, она считает, что искусство может и должно быть духовным по своей сути. Вопреки мнениям излишне рьяных ортодоксов, утверждающих, что религия и искусство несовместимы, Наталья говорит о том, что любое искусство, будь то живопись, музыка, литература или театр – это ступеньки на пути к Богу. Важно то, что ты вкладываешь в свои произведения, чем их наполняешь. Ведь не зря Бог дает талант – Он дает его, чтобы мы правильно им распорядились. Не случайно на выставке много изображений ирисов и хризантем – особенно любимых художницей цветов. Ирис – это и особый символ в живописи и поэзии Японии, страны, которой Наталья Рябова не устает восхищаться. Он, как цветок прихотливый и роскошный, стал в японской культуре символом изысканных переживаний, утонченной чувственности. Но одновременно, это и символ самурайской доблести… А на вопрос, что же для нее искусство театра, художница отвечает: «Театр – это компенсация, способ добавить к своей личности то, что я не пережила, какой-то другой опыт. Я стараюсь постигнуть суть пьесы, проникнуться ее духом, поставить себя на место каждого действующего лица. Если можно так сказать, то я рисую себя, все пропуская через себя». Художница родилась в начале сентября, и строю ее души особенно близок бархатный сезон – его мягкое тепло, роскошество красок и в то же самое время – умиротворенность и гармония во всем. С гастролями Театра-студии поэзии и драмы Наталья Рябова побывала во многих странах: Японии, Великобритании, Франции, Германии, США, Китае… За время своей творческой деятельности она оформила следующие спектакли этого театра и др.: 1982 – Е. Евтушенко «Круг» 1983 – Н.Гоголь «Мертвые души» 1987 – А. Казанцев «Великий Будда, помоги им» 1988 – А. Галин «Дыра», Г. Остер «Сказка о правдивом пастушке», Б. Кифф «Бона Фиде», В. Коркия «Черный человек или Я, бедный Сосо Джугашвили» 1989 – С. Мрожек «Игры с привидением» 1990 – Р. Феденев «Николай и Александра» 1991 – «Люди и страсти» (совместная постановка с «Акцион театр» Германия) 1993 – А. Чехов «Невидимые миру слезы» 1995 – А. Коковкин «Пять углов» 1998 – А. Миллер «Я ничего не помню» 1999 – И.- Б. Иосеф «Трудные люди» 2000 – Т. Манн «Фиоренца» (Театр «Суета сует») 2000 – И. Руди «Пуримшпиль» 2001 – Марсель Миттуа «Аккомпаниатор» 2004 – Т. Манн «Фиоренца» 2007 – Н. Климантович «Здесь, на крыше, или новая антропология» А также спектакли Одесского Еврейского театра: 1999 – Иосеф – бар – Иосеф «Бедные люди» 2001 – И. Руди «Пуримшпиль» 2003 – И. Руди «Притчи Соломона» 2005 – Иосеф – бар – Иосеф «Сад» 2010 – И. Бабель «Шабос Нахаму» И также: 2019 – «Маленькая Баба-Яга» (Театр ам Банхоф, Штутгарт) (работа не окончена из-за карантина) 2020 – «Черное на белом» (скоро выйдет) 2020 – «Три + кот» (Бейт-гранд, реж. О.Фендюра) 2020 – «По образу и подобию» (Театр «На чайной») 2021 – «Тясицу – Чайный домик» (Бейт-гранд, реж. О. Фендюра) Кроме того, Наталья Рябова принимала участие в зарубежных выставкахв США и Литве, а в 2018 г. у нее состоялась персональная выставка в Германии (Донцдорф и Баден Вюртемберг). Также она участвовала в совместном проекте с немецким режиссером и художником Герхартом Кранером (обмен худ. выставками, работа над спектаклем «Маленький принц», которая прекратилась из-за смерти Герхарта). Выставка Натальи Рябовой называется «Сon Amore» (муз. термин), что в переводе с итальянского означает «С любовью», потому что все, что бы она ни делала, она делает с любовью: будь то пение в хоре одесской церкви Рождества Богородицы, будь то акварельная живопись или оформление театральной постановки. Напоминаем – посетители музея обязуются неукоснительно соблюдать все санитарно-эпидемиологические правила: масочный режим, социальную дистанцию, дезинфекцию рук. * * * Con Amor / персональна виставка Наталі Рябової 17 вересня в 16:00 в галереї Одеського літературного музею відбудеться відкриття персональної виставки Наталі Рябової «Con Amor (C любов’ю)». Перш за все хочеться сказати, що Наталя Рябова – дуже багатогранна творча особистість. Вона і тонкий, ліричний майстер акварелі – натюрмортів і пейзажів, і широко відомий театральний художник, який оформив десятки вистав Театру поезії і драми А. Словесника, Єврейського театру В. Басселя і багатьох інших. Крім цього, вона успішно займалася керамікою, і на неї іноді можна побачити вишукані прикраси, виконані її власними руками. Вона пробувала себе і на акторському терені: знялася в телесеріалі «Пляж», де завдяки своїм грецьким і турецьким корінням зіграла роль східної жінки зі складною долею. Театральний художник Наталя Рябова говорить про роль митця в сучасному світі так: «Художник – це маргінал, покликаний одухотворяти і гармонізувати цей матеріальний світ». Людина віруюча, вона вважає, що мистецтво може і має бути духовним за своєю суттю. Всупереч думкам надто заповзятливих ортодоксів, які стверджують, що релігія і мистецтво несумісні, Наталя каже про те, що будь-яке мистецтво, чи то живопис, музика, література чи театр - це сходинки на шляху до Бога. Важливим є те, що ти вкладаєш у свої твори, чим їх наповнюєш. Адже не дарма Бог дає талант - Він дає його, щоб ми правильно їм розпорядилися. Не випадково на виставці багато зображень ірисів і хризантем – особливо улюблених художницею квітів. Ірис – це й особливий символ в живопису і поезії Японії, країни, якою Наталя Рябова не втомлюється захоплюватися. Він, як квітка примхлива і розкішна, став в японській культурі символом вишуканих переживань, витонченої чуттєвості. Але одночасно, це і символ самурайської доблесті... А на питання, що ж для неї є мистецтво театру, художниця відповідає: «Театр – це компенсація, спосіб додати до своєї особистості те, що я не пережила, якийсь інший досвід. Я намагаюся осягнути суть п'єси, перейнятися її духом, поставити себе на місце кожної дійової особи. Якщо можна так сказати, то я малюю себе, все пропускаючи через себе». Художниця народилася на початку вересня, і строю її душі особливо близький оксамитовий сезон - його м'яке тепло, розкошує фарб і в той же самий час – умиротворення і гармонія у всьому. З гастролями Театру-студії поезії і драми Наталя Рябова побувала в багатьох країнах: Японії, Великобританії, Франції, Німеччини, США, Китаї… За час своєї творчої діяльності вона оформила такі спектаклі цього театру та ін.: 1982 - Є. Євтушенко «Круг» 1983 - М. Гоголь «Мертві душі» 1987 - О. Казанцев «Великий Будда, допоможи їм» 1988 - О. Галин «Дірка», Г. Остер «Казка про правдивого пастушка», Б. Кіфф «Бона Фіде», В. Коркія «Чорна людина або Я, бідний Сосо Джугашвілі» 1989 - С. Мрожек «Ігри з привидом» 1990 - Р. Феденьов «Микола і Олександра» 1991 - «Люди і пристрасті» (спільна постановка з «Акціон театр» Німеччина) 1993 - А. Чехов «Невидимі світу сльози» 1995 - О. Коковкин «П'ять кутів» 1998 - А. Міллер «Я нічого не пам'ятаю» 1999 - І.-Б. Йосеф «Важкі люди» 2000 - Т. Манн «Фіоренцо» (Театр «Суєта суєт») 2000 - І. Руді «Пурімшпіль» 2001 - Марсель Міттуа «Акомпаніатор» 2004 - Т. Манн «Фіоренцо» 2007 - М. Клімантовіч «Тут, на даху, або нова антропологія» А також спектаклі Одеського Єврейського театру: 1999 - Йосеф - бар - Йосеф «Бідні люди» 2001 - І. Руді «Пурімшпіль» 2003 - І. Руді «Притчі Соломона» 2005 - Йосеф - бар - Йосеф «Сад» 2010 - І. Бабель «Шабос нахамив» І також: 2019 - «Маленька Баба-Яга» (Театр ам Банхоф, Штутгарт) (Робота не закінчена через карантин) 2020 року - «Чорне на білому» (скоро вийде) 2020 року - «Три + кіт» (Бейт-гранд, реж. О. Фендюр) 2020 року - «За образом і подобою» (Театр «На чайної») 2021 - «Тясицу - Чайний будиночок» (Бейт-гранд, реж. О. Фендюр) Крім того, Наталія Рябова брала участь в зарубіжних виставках в США і Литві, а в 2018 р. у неї відбулася персональна виставка в Німеччині (Донцдорф і Баден-Вюртемберг). Також вона брала участь у спільному проекті з німецьким режисером і художником Герхартом Кранером (обмін худ. виставками, робота над виставою «Маленький принц», яка припинилася через смерть Герхарта). Виставка Наталії Рябовой називається «Сon Amore» (муз. термін), що в перекладі з італійської означає «З любов’ю», тому що все, що б вона не робила, вона робить з любов’ю: будь то спів в хорі одеської церкви Різдва Богородиці, будь то акварельний живопис або оформлення театральної постановки. Нагадуємо – відвідувачі музею зобов’язуються неухильно дотримуватися всіх санітарно-епідеміологічніх правил: масочного режиму, соціальної дистанції, дезінфекції рук.