Опера Джоаккіно Россіні «Севільській цирульник»

Длительность 2 години (без антрактів) Джоаккіно Россіні Лібрето Чезаре Стербіні за мотивами однойменної комедії П'єра Огюста Карона де Бомарше Відпочинок мозку і душі для дівчат і правнуків понині: оркеструвати посмішку Бомарше міг тільки він, еоловий Россіні - Ігор Северянін«Севільській цирульник» - опера-буф за французькою п'єсою - одна з тих, про Які Стендаль говорів, что нужно закривати очі на всі недоладності и «только поміраті від сміху и удовольствие». Джоаккіно Россіні написавши оперу «Севільській цирульник» в дивовижний короткий строк - за двадцять днів (інші джерела стверджують, что опера писалася около двох тіжнів). Над жодною з опер Россіні не працювала з таким завзяттям, як над ЦІМ твором. За его особістом зізнанням, ВІН «творив музику Скрізь: і коли гуляв, и коли їв, и коли стояти, лежати, одним словом - Постійно». Вперше опера булу поставлено на сцені римського театру «Арджентіна» 20 лютого 1816 року. Втім, «Севільській цирульник» - не Первісна назва цієї опери, хоча вона й заснована на однойменній п'єсі П »єра Огюста Карона де Бомарше. Спочатку опера Россіні називається «Альмавіва, або Марна Пересторога». Причиною для перейменування опери стало, что «Севільській цирульник» БУВ покладених на музику Джованні Паізелло ще тридцять років тому. Але, незважаючі на перейменування, прихильники старого метра влаштувалі гамір на прем'єрі опери Россіні и освистали ее. Говорили, что Россіні крадькома покинув театр. Недоброзічлівцям допомогла й низка Випадкове, что трап во время спектаклю: актор, Який віконував роль Базіліо, впавши и поранівся; у Альмавіві во время серенади на гітарі лопнула струна; на сцені в дуже Невдалий момент з'явилася кішка. Следующего вечора, всупереч очікуванням, зал БУВ переповнення. Глядачі Прийшли розважітіся, можливо, в надії, что каскад Випадкове повторитися знову. Альо опера склалось зовсім інше враження, вона підкоріла всех. Захоплююсь публіка аплодувала Кожній арії! «Мій« Цирульник »з шкірних днем ​​корістується все більшім успіхом, - писав Россіні, - и даже до найзапеклішіх протівніків новой школи ВІН зумів так підлізатіся, что смороду поневоле почінають все сільніше любити цього Спритний хлопця». «Севільській цирульник» поклали початок Європейській Славі Россіні. Перша постановка в России Відбулась у одна тисяча вісімсот двадцять одна году в Одесі, вистава Йшла італійською мовою. Следующего року «Севільському цирульник» аплодувалі в Петербурге. До речі, заключний сцена у фіналі опери - секстет з хором "Di si felise innesto" ( "Турбота и хвілювання розсіялісь, неначе дим») - побудовали на темі російської народної пісні «Ах, навіщо місто городіті». Ее мотиви, Звичайно, змінені, іншім ставши ритм, но впізнаті наспів можна. Верді писав: «... я все одно вважаю, что« Севільській цирульник »за своим багатством Ідей, за яскравістю комічного звучання и правдою декламації є найпрекраснішою з усіх існуючіх опер-буф».Члени постановочної групи диригент: Головний диригент театру В'ячеслав Чорнухи-Воліч Режисерка: Тамара Форсюк Художниця-ПОСТАНОВНІЦЯ: заслужена художниця України Наталія Бевзенко-Зінкіна Хормейстер-постановник: заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко Хормейстер: Валерій Регрут