Опера Джузеппе Верді "Аїда"

ТРИВАЛІСТЬ 3 години 20 хвилин Перша вистава нинішньої версії опери відбулася на Театральній площі 1 червня 2012 року у час відкриття I Міжнародного фестивалю мистецтв в Одеській опері. Прем'єра на сцені театру - 5 і 6 жовтня 2012 року. «Щоб писати гарно, потрібно вміти писати швидко, майже на одному диханні, залишивши собі потім можливість виправляти, переробляти, підчищати загальний нарис; інакше ризикуєш писати оперу довго, з перервами, створювати музику мозаїчну, позбавлену стилю й характерності» — Джузеппе Верді Історія створення опери Джузеппе Верді «Аїда» почалася 1868 року. Тоді в Єгипті готувались до відкриття Суецького каналу та театру в Каїрі. Єгипетський уряд запропонував маестро Верді написати до урочистостей оперу на національний сюжет. Верді відмовився від несподіваного замовлення. Його навіть не переконав гонорар розміром 30 тисяч доларів (за нинішніми мірками це близько 200 тисяч доларів), який запропонували єгиптяни. Але після зустрічі зі своїм єдиним учнем Емануелле Муціо, який перед тим повернувся з Єгипту, та другом Каміллем дю Локлем, Верді замислився над пропозицією. Легенду, з якої народився сюжет «Аїди» Муціо почув від відомого французького єгиптолога Огюста Марієтта, яку той знайшов на одному з древніх папірусів. За якийсь час Верді отримав від дю Локля план чотириактної опери, в основу якої була покладена ця легенда. Вражений історією кохання молодих людей, їх характерами, композитор відразу ж розпочав роботу. Цікаво, що милозвучне ім’я головної героїні спеціально було придумано Марієттом для музичного твору. Верді розпочав пошуки лібретиста, який написав би віршований текст для опери і зупинився на кандидатурі Антоніо Гісланцоні. Композитор дуже підганяв поета. Показова в цьому плані одна із записок до нього: «Синьйоре Гісланцоні, остання фраза вашого листа змусила мене здригнутися. «Чи можу я розпочати третій акт?» Як? Хіба він ще не закінчений? Я його очікував з години на годину…» Менше п’яти місяців знадобилось композитору, щоб написати оперу, а потім цілий рік чекати на прем’єру в Каїрі. Через військові дії неможливо було переправити костюми, декорації й сценічне обладнання, що було виготовлене в Парижі. Нарешті 24 грудня 1871 року «Аїда» побачила світ. Публіка із захватом сприйняла оперу. Але Верді не поїхав на прем’єру, для нього важливішою була постановка в «Ла Скала», яка мала відбутися через 40 днів. Композитор проводив репетиції з виконавцями, які потім співали в Мілані – Терезою Штольц, Марією Вальдман, Джузеппе Фанчеллі, Орманді Маїна і Франческо Пандольфіні; зустрічався з диригентом Франко Фаччо. Вечір 8 лютого 1872 року видався в Мілані холодним і похмурим, але в театрі не було жодного вільного місця. Після закінчення спектаклю зал вибухнув аплодисментами. Публіка, яка, як писали хронікери, була «в радісному екстазі», сорок разів викликала маестро на сцену. «Аїда» – це пристрасний гімн юності, поема про кохання двох юних сердець, створена вже літнім чоловіком. В ній Верді вдалося поєднати, як зазначив Массімо Міла, «природжені сили душі й гарібальдійську відвагу свого натхнення зі зрілістю духовного світу, поглибленого багатьма роками життєвого досвіду, і досконалістю, досягнутою настирливим і важким пошуком». Фото – Юрій Літвиненко Члени постановочної групи РЕЖИСЕР-ПОСТАНОВНИК: Карло Антоніо де Лючія (Італія) ХУДОЖНИЦЯ З КОСТЮМІВ: Алессандра Полімено (Італія) ХУДОЖНИК-СЦЕНОГРАФ: заслужений художник України Євген Гуренко ХОРМЕЙСТЕР-ПОСТАНОВНИК: заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко БАЛЕТМЕЙСТЕР-ПОСТАНОВНИК: заслужений артист Росії Юрій Васюченко ДИРИГЕНТИ: заслужений артист України Ігор Чернецький, заслужений артист України Ігор Шаврук, головний диригент театру В’ячеслав Чернухо-Воліч