Балет "Дон Кіхот"

Музика Людвіга Мінкуса Балет в 3-х діях (з двома антрактами) Тривалість: 2 год 30 хв. Лібрето Маріуса Петіпа за мотивами однойменного роману Мігеля де Сервантеса Хореографія Маріуса Петіпа та Олександра Горського Нова хореографічна редакція заслуженого артиста Росії Юрія Васюченко Тривалість вистави з антрактами: 2 години 30 хвилин Диригент-постановник - Оксана Лынив Художник-постановник - заслужений художник України Наталія Бевзенко-Зинкина Світова прем'єра - Великий театр, Москва, 14 грудня 1869 року Перша постановка в Одеському театрі опери і балету - лютий 1933 року Прем'єра нинішній редакції - 17, 18 і 23 листопада 2012 Балет у постановці видатного хореографа Маріуса Петіпа вважається одним з кращих. При підготовці лібрето майбутнього спектаклю він використовував ті глави роману Сервантеса, які були присвячені весіллю Кітерії і Камачо (в балеті вони отримали імена Кітрі і Базиля). Головні герої роману - Дон Кіхот і Санчо Панса в балетному сюжеті стали персонажами другого плану. Професійний знавець специфіки балетного театру та вимог до балетної музики, Людвіг Мінкус на замовлення Маріуса Петіпа створив яскраву музичну партитуру. Прем'єра «Дон Кіхота» відбулася 14 грудня 1869 року в Великому театрі Москви. Оркестром диригував сам композитор. Вистава мала великий успіх, і невдовзі було перенесено в Петербург. Для нової постановки Петіпа грунтовно переробив сценарій. Тепер одна і та ж балерина виконувала ролі Кітрі і Дульсінеї - дами серця Дон Кіхота, а блискучі класичні па крім сцени сну з'явилися і у фінальній картині – на балу. На хореографічну версію Петіпа звертали увагу багато балетмейстери, але найбільш вдалою вважають постановку видатного російського хореографа Олександра Горського. Всі наступні постановки здійснювалися в значній мірі на основі їх редакцій. Одесити вперше побачили балет «Дон Кіхот» у лютому 1933-го року в постановці Павла Вірського та Миколи Болотова. У 1936-му Михайло Моїсеєв запропонував свою версію балету, яка мала довге сценічне життя. Через 16 років, в 1952-му, Вахтанг Вронський відновив спектакль, спираючись на кращі зразки класичної традиції Петіпа і Горського. Згодом у постановках «Дон Кіхота» перед одеським глядачем поставало все різноманіття стилів та хореографічних засобів балетмейстерів Миколи Трегубова (1966), Ігоря Чернишова (1970), Віктора Смирнова-Голованова та Наталі Риженко (1979).