Петро Чайковський "Іоланта"

Петро Чайковський Лірична опера в 2-х діях Лібрето Модеста Чайковського за драмою Генріка Герца «Дочка короля Рене» Тривалість вистави з антрактом: 2 години Виповнюється російською мовою Режисер - Оксана Тараненко Хормейстер-постановник - заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко «Іоланта» (1891) – остання опера Петра Ілліча Чайковського, написана ним за рік до смерті. По праву вважається найбільш світлою оперою композитора. В основі лібрето - історія, описана датським поетом Генріхом Герцем у драмі «Дочка короля Рене». «Знайдений сюжет, де я доведу всьому світу, що коханці повинні залишатися живими в оперних фіналах і що це щира правда» (П. І. Чайковський). У «Иоланте» немає жодного негативного персонажа, зате її пронизує ідея всепереможної сили любові. Сюжет опери простий і разом з тим повний метафор і містичної символіки. Дія розгортається в тихій долині на півдні Франції, де живе сліпа дочка короля Провансу Іоланта. Їй добре на самоті з батьком. Вона не знає, що сліпа, і весело проводить час серед подруг, поки її не відвідує незрозуміла туга. У тому, що Іоланта сліпа, її батько, король Рене, бачить кару Господню за свої гріхи і випробовує почуття провини перед дочкою. Майже втративши надію на прозріння Іоланти, він знаходить лікаря-мавра, який вважає, що Іоланта повинна сама жадати зцілення. Принцеса зможе вилікуватися, лише якщо дізнається про свою сліпоту. Король не хоче піддавати дочка такого удару. Але справжнім цілителем виявляється любов. Несподівано в сад, де стоїть палац Іоланти, потрапляють два юних лицаря, один з яких, Водемон, закохується в дівчину і розповідає їй про те, як прекрасний світ навколо неї. За це йому загрожує страта: король попереджає, що життя або смерть Водемона буде залежати від того, чи знайде Іоланта зір. Бажання врятувати лицаря зцілює Іоланту.